Захід
Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено 21 січня 1999 року Указом Президента України № 42 «Про День соборності України».
1 грудня 1918 року на залізничній станції «Фастів» представники ЗУНР і УНР підписали «Передвступний договір» (тобто попередній чи прелімінарний). Угода констатувала непохитний намір ЗУНР «злитися в найкоротшім часі в одну велику державу з Українською Народною Республікою».
З кінця XVII століття наші землі були розділені між різними імперіями, тож їх соборність (тобто об’єднання в одне державне ціле) для українців стала вершиною прагнень суспільного життя.
Український національний рух виступив із політичною програмою об’єднання під час «Весни народів» – серії революцій 1848–1849 років, які прокотилися Європою. Головна Руська Рада (перша українська політична організація, що тоді постала у Львові) у маніфесті 10 травня 1848 року задекларувала прагнення до соборності українських земель. Серед збережених матеріалів Головної Руської Ради є анонімна стаття, в якій зазначається: «Від Тиси за Карпатами, по обидва боки від Дністра і Дніпра аж до берегів Дону розкинулися поселення одного слов’янського народу, чисельність котрого досягає 15 мільйонів. Тому призначенням такого великого народу не може бути, щоб у Європі займати побічне становище, щоб підпорядковуватись іншому».
18 січня відбулася спільна нарада Директорії й Ради народних міністрів УНР за участі делегації з Галичини, Буковини і Закарпаття. Йшлося про проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР та урочистості з цієї нагоди. Рада міністрів доручила написати сценарій заходів та особисто очолити всі церемонії міністру народної освіти Іванові Огієнку. Саме він запропонував влаштувати загальнонародне свято на річницю проголошення самостійності УНР.
22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві, у першу річницю незалежності УНР, у святковій атмосфері відбулося проголошення «Універсалу Директорії Української Народної Республіки» (його ми символічно називаємо Актом Злуки).
Казка до Дня Соборності України
Колись давно, Бог створив цілий світ, а в світі багато країн. Серед цих незнайомих країн була одна - рідна Україна.
Україна дуже гарна та квітуча. Нагородив її Бог високими горами, під назвою Карпати, глибокими морями -
Чорним та Азовським, довгими та повноводними ріками, зеленими лісами, квітучими лугами, родючими полями.
I живуть в цій країні роботящі, щирі, добрі, талановиті люди, які називають себе українці. Все в цій країні було добре та щасливо. Аж поки зла сила не вирішила посварити людей, і люди почали сваритися, ображати та ображатися один на одного.
Від цього розпалася країна на дві частини: західну та східну. Тоді, в головному місті нашої країни, в столиці, під назвою Київ, найрозумніші мужі стали думати, як знову з'єднати нашу країну.
Їм потрібно було багато років, щоб помирити та об'єднати нашу країну, щоб схід та захід знову були разом. І їм це вдалося!
А день, коли знову помирилися та об'єдналися, простягли руку один одному дві частини нашої країни назвали - День Соборності України!
А ми з вами повинні пам'ятати, що ображати та ображатися то зло. А сила наша в єдності!
Взято з інтернету.
